#РодинніІсторіїВійни

Старостюк Григорій Павлович...Житель с.Ярославичі. Його дев'ятнадцятилітнім мобілізували в радянську армію у 1944 році. І випало йому, як і переважній більшості тодішніх новобранців-західняків, бути постійно на передовій – так розпорядилося начальство. Але він пережив війну – із чотирма пораненнями і медаллю «За відвагу».
Колишньому фронтовику лише у 2003 році в урочистій обстановці вручили аж три бойові нагороди: орден Червоної Зірки, Слави ІІІ ступеня та медаль «За відвагу». Виявляється, ці нагороди ось уже майже півстоліття шукали свого власника.
Як же так трапилося? Трапилося! Виходило, що практично кожне рішення про нагородження рядового Старостюка співпадало з його пораненням. Отже – далі був госпіталь, а ледь затягувалася рана – юнака поспішали направити знову на передову, але вже в іншу частину. Ось так нагороди і не знаходили солдата.